Хуртовини
Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели…
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячі
і замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначе
вітер нам підказує слова.
— Підкажи найлагідніше слово,
я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,
заглуши усе, що говорю! —
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і руками
я торкну ясне твоє чоло, —
нас не бачать леви біля брами:
левам очі снігом замело.
Ліна Костенко
* * *
Перевод с украинского:
Из Лины Костенко. Хуртовини
Семён Кац
Циферблат часов у перекрёстка
Снова вьюги снегом замели...
Нам с тобою по дороге - просто
Мы её с тобою не прошли.
Улицы незрячи и безмолвны,
С волнами сугробов по краям.
Нам с тобою так привольно, словно
Все слова доверены ветрам.
-Подскажите, ветры, что нежнее
Всех доселе прозвучавших слов.
Я ветрам перечить не посмею -
Повторю и позабуду вновь.
Не было ни встречи, ни разлуки,
Бури чувств, раскаянья тоски.
Я спокойна. Мне другие руки
Заменили дрожь твоей руки.
Но когда заплачу - и своими
Дотянусь до ясного чела,
Эти львы, что арку сторожили,
Не увидят - вьюга замела.
© Copyright: Семён Кац, 2011
Свидетельство о публикации №11102240704
Другие статьи в литературном дневнике:
