Бувае мить якогось потрясiння...
Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.
Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.
* * *
Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра - казкою казок.
А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить - як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів.
Ліна Костенко
* * *
Из Лины Костенко Бувае мить якогось потрясiння
Семён Кац
Бывает миг такого потрясенья -
Увидишь свет как будто в первый раз.
И небосвод в разрывах туч осенних
Отдаст тебе весь золотой запас.
Остолбенев, стоишь под сводом сказки.
Душа проступит в зеркале очей.
С привычных лиц вдруг упадают маски.
Яснеет суть запутанных речей.
И принадлежность благостную к веку
Вдруг обнаружишь в дымке голубой.
И безграничность дарит человеку
Возможность снова стать самим собой.
© Copyright: Семён Кац, 2011
Свидетельство о публикации №11104071778
* * *
Из раздумий Лины Костенко. Звичайна собi мить
Семён Кац
Обычен этот миг. И дом с трубой каминною.
Настояна сирень на влаге вешних вод.
Но будничная жизнь назавтра станет мнимою,
В легенду из легенд перерастёт.
Полжизни пролетит - всё остаётся будничным,
Но станет прошлый миг - как сон среди садов!
Окно, и тишина, и этот взгляд разбуженный,
И ёжик, что в листве оставил след следов.
© Copyright: Семён Кац, 2011
Свидетельство о публикации №11104102077
Другие статьи в литературном дневнике:
