Подiльський край
Подiльський край, земля моїх батькiв,
Тут пращури oдвiчно хлiб ростили,
Тут боронились вiд степовикiв,
Народжувались, жили i любили...
Блакитний наш безмежний небокрай,
Поля, де золотом засiяна пшениця,
Озер i рiк срiблястий водограй,
А на кутку села - стара криниця.
Славетний край хоробрих козакiв,
Дiвочої краси, де пiсня ллється,
Чарiвнiсть українських вечорiв,
i серце в парубкiв у грудях б"ється.
Тут образи в кутку пiд рушниками,
Бiленька пiч, звичайно, смак борщу,
I чорнобривцi в квiтниках у мами,
В очiкуваннi лiтнього дощу.
Ось за столом збираються родини,
I чути смiх, i радiсть у дворах,
Подiльський край - перлина України,
Вiдвертiсть, щирicть у моїх словах.
I споконвiчно тут селилися лелеки,
Вони були щасливi в цiй землi.
I вiдлiтавши у краї далекi,
Все ж повертались у мicця свої.
Подiльський край, земля моїх батькiв,
Тут пращури oдвiчно хлiб ростили,
Тут боронились вiд степовикiв,
Народжувались, жили i любили...
Барселона (Icпанiя) 2008 р.
Iгор Волощукт
© Copyright: Игорь Волощук
Другие статьи в литературном дневнике:
