Рецензия на «Импульс к творчеству» (Маценко Виталий)

Вірш чудовий, тому що людину, особливо з чуттєво-поетичною натурою, боляче щипає життя щоденно, якщо не щохвилинно. Це люди з чутливим і тому соціально хворим серцем. Їм ще більш боляче, що тут же - після "щипка" - з'являється Муза творчості та видає поетичну реакцію. У прозаїка також, але часу не вистачає, бо потрібно "будувати міст для ослів", а поетичного таланту немає. Тому, думає прозаїк, нехай йому грець, що тут поробиш. Врешті, природа так влаштувала людину, що час загоює душевні рани, хоча й повільно. Ще один позитив цього вірша. Тут повністю втілена концепція Філософа про чотири першопричини. До мислі штовхає "пинок под зад", тому має бути й якась подяка тим, хто шпиняє. Інакше не було б мислей. Про це чудово й геніально у Т. Шевченка "Думи моє, думи мої. Лихо мені з вами". Перечитай, там є причина. Ти це відзначив у рядку про "позитивний штучний стрес". Дякую за цей вірш. "Хто має очі - побачить". Віталій.

Виталий Жадько   15.10.2018 18:35   •   Заявить о нарушении