Рецензия на «Якби...» (Ира Сирена)
він вДруге не переДзвонив в майбутнє ти йому сказала: "Минуло все. Ви... по ми ли ли сь но ме ром , май буть . Щас лива з ін ш и м . " а далі чула ті льки стук ко ліс за бутої за ліз ної дороги що стугоніла в помертвілих грудях коли пройшов повз тебе поїзд той що так його ждалА заждИ: не повз, а через тебе по тобі про йшов чи може й до тепер про ходе ? а ти - ковт ни не жаль той свій ковт ни ковт ок свобод и від чек ання ковт ни о те "я кби" і більш не о гляни ся в той бік де ти бу ла о дна і мрі я ла що буде ш "неодною" Хрестослов 29.08.2020 12:43 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
