Поэтический перевод
http://www.stihi.ru/2013/06/23/2827
«Над озером печали»
Автор Владимир Гусев Тульский
по молитве Николая Сербского
Яскраве сонце - зірка cвiтова,
Не сяяло б з небес, із глибини,
Не бачили б нiчого навкруги,
Дерев, і скель, i квiтiв, i трави!
Щоб люди не були, без допомоги,
Не заблукали в темряві, небоги,
До нас прийшла Володарка Свята,
Та сонцем Віри души осiя!
Для нас завжди Ти - джерело Буття!
Бажаемо щоб поруч Ти була.
Шука обiйми мами - немовля,
Бо темрява нічна його лякає.
Лікує души нам Твоє кохання!
Причарувала нас, ведеш у сяйво.
Як наречена любить молодого -
Не помічає поряд вже нікого.
Навколо метушня, чужі особи,
Нiщо не зупиняє у дороги.
Коли в майбутнє ми торимо шлях
З тім, хто усіх нас смерт*ю врятував!
З його Коханням злитися бажаєм,
Хвалу йому в Творiнні все cпiває,
Так, тільки він, нас духом надихає,
І прагнення души не зупиняє.
Від втрат моїх я зовсім не сумую,
Не тисне серце болісно у грудях.
Так рiчка русла вже не помічає,
Коли в глибини моря поринає...
Творіння це - Життєвий океан!
Тобою Шлях Спасiння людям дан!
Ти Сонце сонець,
та коханням все зігріто.
Спiваємо в творiнні «Многа лiта!»
Начало 1. http://www.stihi.ru/2014/03/29/639
2. http://www.stihi.ru/2014/05/24/9488
3. http://www.stihi.ru/2014/05/27/3295
4. http://www.stihi.ru/2014/05/29/913
5. http://www.stihi.ru/2014/08/07/2809
6. http://www.stihi.ru/2014/08/05/3665