Рецензия на «Сповiдь душi» (Роксолана Мартыщук)
Щодо змісту, то перші 4 строфи мені сподобались, а от далі пішов безрозмірний пафос, канючення, почуття власної важливості аж за край. Воно то зрозуміло, що наболіло, та що ж, поезія то штука де словами треба малювати, а не писати. Якби художники просто копіювали те, що бачать то їхні картини б не вартували і подиву. Внесіть щось художнє в рядки, а не просто напишіть про те що відчуваєте. Далі технічна сторона - все було б воно нічого, якби не: 1)вилізла ось цей рядок "Й сторінка ця закінчиться як давня притча" 2)"нужди" - русизм (потреби) 3)"напруг" - це трохи не те за значенням слово для даного контексту 4)є просто банальні рифими ( "вічно - звісно","волю - долю", "йти-ТИ"), а є дієслівні ("Схаменись - озирнись") Короче пишіть ще, водосконалюйтесь, шліфуйтесь і все у вас вийде! Натхнення та успіхів! З повагою ... Инвиктус 5 24.01.2013 09:32 • Заявить о нарушении
Дякую Вам і Вашій рецензії. З вашими зауваженнями згідна, є помилки. Поки що тільки вливаюся у світ поезії, тож не все ще виходить гладко. Буду працювати над цим і вдосконалюватися. З повагою...
Роксолана Мартыщук 24.01.2013 12:29 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
