Рецензия на «свiтанок» (Олег Омелянчук)
вірш мені сподобався! Справді цікаві думки, невимушеність стилю, наче автор розмовляє з читачем десь у черзі в крамниці. Довподоби також прийшлись "напівправда" та "напв,їжа".хоча недоліи теж є: - на мою думку початок вірша занадто затягнутий і розпливчастий, як кажуть "растекся мыслею по древу" - ваша постійна характеристика в повному розківіті: рифма то є, то її нема, то вона 12/34, то вона 14/23. та хоча це я вже згоден відносити до вашої стилістичної особливості) - В деяких місцях рими трохи бідні. Всього найкращого! З повагою ... Инвиктус 5 01.02.2013 22:37 • Заявить о нарушении
Дякую, Валерію! Ота сама "мысля по древу" - шо є, то є.. Грішу таким. Загалом я з цим "Світанком" не можу визначитися - що то таке є: чи воно вірш, чи так - монолог з підкірки цього світу? Зробити класичним віршем із струнким розміром та чіткими римами не те, що полінився - ні! - не захотів, або не зміг. Текст ніби-то був мною колись ненавмисне підслуханий. Я його лише намагався пригадати у повному обсязі. Отака от історія з того й вийшла. Ще раз - дякую, Непереможний! До "зустрічі".Олег
Олег Омелянчук 02.02.2013 20:16 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
